ГУР назвало імена ще 6 російських спортсменів, які підтримують агресію проти України

Головне управління розвідки спільно з Міністерством молоді та спорту 19 червня опублікувало інформацію про ще кількох діячів російського спорту, причетних до підтримки війни Росії проти України.

За оцінкою розвідки, вони «беруть активну участь в інформаційно-психологічних операціях проти України, підтримують агресивну політику Кремля та водночас залишаються частиною світового спортивного середовища».

До переліку потрапили:

• фехтувальниця Яна Єгорян – лейтенантка збройних сил РФ, виступає клуб ЦСКА, підпорядкований Міноборони РФ. Вона є амбасадоркою загальноросійського громадського руху «Здоровоу отчесество», який працює, зокрема, на окупованих територіях України
• фігуристка Аліна Загітова, також ведуча «Першого каналу»: особисто брала участь у голосуванні щодо поправок до конституції РФ, які дозволили Володимиру Путіну переобратися ще на два терміни; відвідувала окупований Крим, у 2024 році публічно підтримала рішення Путіна балотуватися на виборах президента
• плавець Климент Колєсніков – старший інструктор з фізичної підготовки та спорту спортивної команди при управлінні центрального округу військ національної гвардії РФ, має військове звання
• борець греко-римського стилю Євгеній Байдусов – учасник Ігор країн СНД 2023 року та Чемпіонату Європи з боротьби 2025 року в Албанії, член національної збірної росії з греко-римської боротьби: «неодноразово використовував Z-символіку, яка популяризує російське вторгнення в Україну, а також відвідував тимчасово окупований Крим, публічно заявляючи, що вважає Сімферополь і Крим частиною Росії»
• дзюдоїст Арам Грігорян – член російської національної збірної з дзюдо, член спортивного клубу «Динамо», відомого належністю до органів внутрішніх справ і держбезпеки РФ, також учасник збору коштів на потреби російських військових формувань
• фристайліст Ілля Буров – член олімпійської збірної команди Росії з фрістайлу, рядовий спортивної роти та інструктор центрального спортивного клубу ЦСКА в окупованому Севастополі; «відкрито демонструє проросійську псевдопатріотичну символіку та публічно підтримує владу РФ у «боротьбі з нацизмом». Також він закликав «захищати російськомовне населення, громадян своєї країни»

Розвідка зазначає, що кожен фігурант списку залишається частиною міжнародної спортивної системи попри прямі зв’язки зі збройними формуваннями Росії та участь у пропагандистських кампаніях.

«ГУР МО України та Мінмолодьспорт закликають міжнародну спортивну спільноту до рішучих дій: повного усунення спортсменів країни-агресора від міжнародних змагань (включно з нейтральним статусом), виключення з міжнародних федерацій і припинення будь-якої співпраці з представниками Росії», – заявляє відомство.

У жовтні Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний 1 жовтня виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента Міжнародного олімпійського комітету та кандидата на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.

У МОН оновили особливості дистанційного навчання в умовах воєнного стану

Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

«Ці зміни – частина політики «Школа офлайн». Її мета – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, – на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном… Наказ набуде чинності після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Водночас, з огляду на важливість рішень, МОН уже розпочинає їхню комунікацію, щоб школи, громади й освітяни могли завчасно ознайомитися з оновленнями», – заявили у міністерстві.

Щодо змін, то, за даними МОН, вони передбачають нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів: мінімальна кількість учнів у дистанційному класі – 20 дітей, але засновники шкіл можуть зменшити цю кількість (до 10 учнів для закладів на окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України, до 15 учнів – для закладів в інших містах). Вимоги до наповненості дистанційних класів не поширюються на заклади спеціалізованої і спеціальної освіти.

Крім того, як заявили в МОН, передбачатиметься, що дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів. «Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи – 7 класу може не бути», – йдеться в повідомленні.

За даними міністерства, у межах одного дистанційного класу учні мають навчатися лише за однією освітньою програмою. «Це допоможе вчителю ефективніше працювати з дітьми різних категорій — тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на ТОТ або за кордоном», – йдеться в повідомленні.

У МОН зазначили, що всі адаптовані зміни щодо особливостей дистанційного навчання будуть впроваджені з 1 вересня 2025 року. Більше про них можна прочитати тут.

Згідно з попередніми рекомендаціями МОН, для українських шкіл в умовах війни залишається пріоритетним очне навчання з можливістю впровадження змішаного формату. Це передбачає поєднання очних занять із дистанційними. Якщо ж школи не відповідають встановленим для цього вимогам, зокрема щодо наявності укриттів, навчання організовується в дистанційному форматі.

Російська атака знищила видавництво «Український пріоритет» у Києві

Унаслідок російської комбінованої атаки на Київ в ніч на 17 червня вщент зруйновані офіс та склад видавництва «Український пріоритет» у Києві.

Як повідомив відомий громадський діяч, письменник, директор видавництва Володимир Шовкошитний – згоріли десятки тисяч книг понад 130 найменувань.

Втрачено, зокрема, наклади книг про історію від скіфської доби до сьогодення.

Володимир Шовкошитний є співавтором тексту Декларації про державний суверенітет. Він один із організаторів і учасників ексгумації, перевезення і перепоховання Стуса, Литвина і Тихого, ліквідатор аварії на ЧАЕС.

На російсько-український війні втратив сина. Другий син на фронті.

Видавництво «Український пріоритет» засноване у 2011 році

Путін та Сі у телефонній розмові засудили Ізраїль за його удари по Ірану і домовилися про зустріч

Президент Росії Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін у четвер провели телефонну розмову, під час якої обидва лідери засудили Ізраїль за його удари по Ірану, повідомив Кремль.

Сторони «рішуче засуджують дії Ізраїлю, які порушують Статут ООН та інші норми міжнародного права», – заявив журналістам помічник Кремля Юрій Ушаков.

«І Москва, і Пекін принципово переконані, що немає військового вирішення поточної ситуації та питань, пов’язаних з ядерною програмою Ірану. Це рішення має бути досягнуто виключно політичними та дипломатичними засобами», – додав Ушаков.

Читайте також: Розвідка Британії назвала «виклики і можливості» для Росії від конфлікту Ірану й Ізраїлю

За його словами, співрозмовники також обговорювали двосторонні відносини країн, є домовленість, що Путін і Сі зустрінуться в Китаї 31 серпня-3 вересня.

Путін останніми днями спілкувався з президентом США Дональдом Трампом, прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та президентом Ірану Масудом Пезешкіаномі заявляв, що Росія готова виступити посередником між сторонами.

Днями президент Франції Емманюель Макрон відкинув ідею президента США Дональда Трампа щодо посередництва Росії у врегулюванні кризи між Ізраїлем та Іраном.

Нова Зеландія запровадила додаткові санкції через російську агресію проти України

Уряд Нової Зеландії запровадив додаткові санкції через підтримку російської агресії проти України – про це міністерство закордонних справ країни заявило 19 червня, передає білоруська служба Радіо Свобода.

До списку увійшли вісім юридичних та десять фізичних осіб, серед них – північнокорейські, іранські та білоруські структури, які підтримують військові дії Росії, а також російські структури, що займаються виробництвом безпілотників та іншої зброї.

Читайте також: Білорусь скасовує заборону на імпорт і продаж певних товарів із «недружніх» країн

До санкційного списку внесли два білоруських підприємства: вітебське ВАТ «Завод Легмаш» та його директора Владислава Павленка, а також мінське «КБ Безпілотні Вертольоти» та його засновника Володимира Чудакова.

Новозеландський уряд також постановив накласти санкції на 27 суден тіньового флоту Росії.

У квітні міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував Новій Зеландії за рішення продовжити військову допомогу Україні.

ЄС розробив схему для отримання більшого прибутку від заморожених російських активів – ЗМІ

Європейський Союз прагне отримати мільярди додаткових євро із заморожених російських активів, перевівши їх у більш ризиковані інвестиції – за допомогою плану, який дозволить збільшити допомогу Україні, повідомляє Politico з посиланням на чотирьох посадовців, обізнаних з перебігом процесу.

За даними видання, керівництво ЄС розглядає можливість переведення майже 200 мільярдів євро заморожених російських державних активів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.

Метою є отримання більшого прибутку, щоб допомогти втримати на плаву постраждалу від війни економіку України на тлі погроз президента США Дональда Трампа припинити фінансування.

Однак цей крок не призведе до повної конфіскації російських активів, проти чого виступають деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Італія, через фінансові та юридичні проблеми.

ЄС сподівається, що, витративши лише відсотки і залишивши основний капітал недоторканим, він зможе уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права, пише Politico.

«Вісь тріснула», «піхота не врятує». До чого Z-блогери закликають Путіна після ударів Ізраїлю по Ірану

Очільник Росії Володимир Путін, ймовірно мав на увазі удари Ізраїлю по Ірану і Смузі Гази, коли у відповідь на запитання про цілі ударів у Києві і влучення у житловий будинок, сказав: «Якби ваші журналісти бачили, як були знищені нашими ракетами цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось сказати. Вони не залишилися б живими».

Між тим прокремлівські і воєнні блогери, за оцінками оглядачів «панічно» відреагували на нищівні удари Ізраїлю по Тегерану.

Російська редакція Радіо Свобода зібрала реакції Z-блогерів і їхні заклики до Кремля– вчитися на помилках свого союзника. Одне з питань, чи є насправді створена Путіним «військова вісь» Росія-Іран-Північна Корея- Китай?

З нами поки серйозно ніхто не воював», – пише російський військовий блогер Живов Z. Він підсумовує кілька днів ізраїльських атак по Ірану. Олексій Живов воює проти України в націоналістичній бригаді «Еспаньола» і на прикладі війни на Близькому Сході протягом останніх кількох днів розповідає російським військовим, до чого армія не готова.

За словами блогера, російським військовим треба готуватися до «роззброюючого удару» з боку України.

Іран до цієї тактики не підготувався, зазначає російський військовий публіцист Владислав Шуригін. Системи ППО не захищали стратегічні об'єкти, а керівництво країни не евакуювало військових керівників, «знаючи про тактику обезголовлення».

«Одній «невоюючій країні» це наочний приклад, що кабінети та штаб-квартири небезпечні», – пише анонімний провоєнний канал «Осведомитель». Він же зазначає, що Іран неефективно боровся із ізраїльськими агентами.

Заступник гендиректора ВДТРК Андрій Медведєв, який є такожучасником путінської робочої групи з питань мобілізації – вважає, що Іран не спіймав шпигунів через корупцію. «Навіть ідеологія не перемогла гроші», пише він, посилаючись на колег.

Далі читайте тут

Зеленський вшанував пам’ять загиблих на місці удару РФ в Солом’янському районі Києва

Президент України Володимир Зеленський вшанував пам’ять загиблих на місці російського удару по житловому будинку в Солом’янському районі Києва.

«Сьогодні був на місці влучання російської фугасної ракети в київську багатоповерхівку. Вшанував памʼять загиблих. Цей підлий удар по будинку серед ночі забрав життя 23 мирних людей. Цей обстріл – нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства», – йдеться у повідомленні, опублікованому у телеграмі.

«Готував атаку на комплекси «Нептун»: СБУ затримала підозрюваного в роботі на розвідку Росії

Служба безпеки України затримала військового, підозрюваного в роботі на російські спецслужби, повідомляє пресслужба відомства 19 червня.

За даними слідства, чоловік готував «повітряну атаку рашистів на українські ракетні комплекси «Нептун», які тримають під вогневим контролем прибережну акваторію Чорного моря».

Затриманий – 33-річний військовослужбовець, якого завербувала російська воєнна розвідка, відома як ГРУ, уточнює СБУ:

«За дорученням окупантів «кріт» мав передати їм геолокації підрозділу, де він проходить службу і який охороняє протикорабельні комплекси «Нептун» на півдні України. У разі отримання відповідних координат, ворог планував здійснити по них комбінований удар з використанням дронів-камікадзе та крилатих ракет».

Сили РФ вранці з артилерії обстріляли Костянтинівку, є загиблий та поранений – влада

Уранці російські війська з артилерії обстріляли Костянтинівку, є загиблий та поранений, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов.

«У період часу з 04:30 по 05:30 відбувся ворожий обстріл зі ствольної артилерії по місту Костянтинівці. Наразі встановлено два влучання по території міста. Загинула одна цивільна особа, отримавши поранення несумісні з життям за місцем мешкання. Поранено одну цивільну особу», – написав він у фейсбуці.

За його словами, також пошкоджені два фасади приватних будинків.

Горбунов повідомив, що ввечері 18 червня сили РФ атакували ударними FPV-дронами, ствольною артилерією Костянтинівці. Були пошкоджені три фасади приватних будинків та лінії електромережі.

Місцева влада повідомила про поранених на Донеччині та Херсонщині через обстріли РФ за добу

Внаслідок російських обстрілів за попередню добу були поранені 13 жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 19 червня.

За його даними, обстріли спричинили пошкодження в Покровському, Краматорському та Бахмутському районах.

«Всього за добу росіяни 36 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 504 людини, у тому числі 77 дітей», – звітував Філашкін.

ОВА: помер один із постраждалих через російський удар по Нікопольському району

Помер 59-річний чоловік, поранений через російську атаку на Нікопольський район вранці, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 19 червня.

«До лікарні потерпілого доправили у важкому стані. Із осколковим пораненням та сильними опіками. На жаль, врятувати його не змогли», – написав Лисак у своєму телеграм-каналі.

Він висловив співчуття близьким загиблого.

Раніше голова області повідомив про п’ятьох поранених через російські обстріли Нікопольського району. За його словами, від вечора сили РФ атакували Нікопольщину дронами та артилерією, поціливши по Нікополю, Мирівській і Марганецькій громадах.

Повітряні сили ЗСУ: знешкодили 88 дронів, якими вночі атакувала Росія

Українські військові знешкодили 88 дронів, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.

За повідомленням, російські БпЛА були знешкоджені на півночі, сході, півдні та в центрі країни: 40 – збито вогневими засобами ураження, 48 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ.

Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 6 локаціях.

Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, у ніч на 19 червня противник атакував 104 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупований Крим.

Генштаб ЗСУ: на фронті протягом минулої доби було 163 боєзіткнення

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 163 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

За уточненою інформацією, вчора російський агресор завдав по території України 40 авіаційних ударів, скинув 58 керованих авіаційних бомб, залучив для ураження 3269 дронів-камікадзе та здійснили 5111 обстрілів позицій український військ.

Найбільше російських атак було на Покровському напрямку – українські захисники зупинили 48 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Малинівка, Лисівка, Миролюбівка, Мирне, Промінь, Новопавлівка, Мирноград, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Олексіївка та в напрямку Новопідгірного, Полтавки, Попового Яру.

Дещо менше атак було на Північно-Слобожанському і Курському напрямках – 29 боєзіткнень.

На Новопавлівському напрямку противник 20 разів атакував українські позиції у районах Запоріжжя, Багатиря, Веселого, Мирного, Вільного, Новосілки, Вільного Поля та Шевченка.

По 15 боїв було на Краматорському, Торецькому та Лиманському напрямках.

Російські війська також продовжують свої атаки на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.

На Придніпровському напрямку минулої доби боєзіткнень не було.

Через російські атаки по Нікопольщині постраждали п’ятеро людей – Лисак

Через російські атаки по Нікопольщині постраждали п’ятеро людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

За його словами, від вечора сили РФ атакували Нікопольщину дронами та артилерією, поціливши по Нікополю, Мирівській і Марганецькій громадах.

«Попередньо, постраждали п’ятеро людей. Вогнем знищена автівка. Понівечені приватний будинок та інфраструктура», – написав він у телеграмі.

Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук уточнив, що люди постраждали через ранкові удари дронами по Мирівській громаді.

У Путіна запитали про удар РФ по житлових будинках у Києві. Він відповів

Росія не завдавала ударів по житлових кварталах у Києві, а по об'єктах оборонно-промислового комплексу України, сказав президент Росії Володимир Путін на зустрічі із журналістами.

«Удар був не по житлових кварталах, а по об’єктах оборонно-промислового комплексу: по заводах, які виробляють військову техніку», – заявив Путін, відповідаючи на запитання головного редактора служби новин по Європі та Африці інформаційного агентства Associated Press Джеймса Джордана, який зазначив, що журналісти агентства бачили момент влучання російської ракети.

«Якби ваші журналісти бачили, як були знищені нашими ракетами цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось сказати. Вони не залишилися б живими», – сказав Путін.

Російські військові вночі та зранку 17 червня завдали комбінованого удару по Україні з використанням ударних дронів, крилатих та балістичних ракет. Місцева влада повідомила про пошкодження у семи районах Києва.

Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал.

За даними МВС, на місці цього влучання російської ракети в 9-поверховий житловий будинок у Солом’янському районі Києва з-під завалів дістали тіла 23 загиблих. Пошукові роботи тривали понад 39 годин.

Загалом у Києві внаслідок російського обстрілу 17 червня загинуло 28 людей, понад 140 отримали поранення.

За добу війни Росія втратила понад 1000 солдатів – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 008240 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1080 – за останню добу, такі дані станом на ранок 19 червня наводить Генштаб ЗСУ.

Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:

• танків – 10 951(+4 – за останню добу)
• бойових броньованих машин – 22 853(+8)
• артилерійських систем – 29328 (+63)
• РСЗВ – 1420
• засоби ППО – 1187
• літаків – 416
• гелікоптерів – 337
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41229(+64)
• крилатих ракет – 3369(+23)
• кораблів/катерів – 28
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 52 420 (+108)
• спеціальної техніки – 3916 (+2)

Путін заявив про готовність зустрічатися з Зеленським, але не підписувати документи

Російський президент Володимир Путін заявив про готовність зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, але знову заявив про нібито його нелегітимність.

«Ми готові зустрічатися... я готовий зустрічатися з усіма, зокрема з Зеленським... Якщо українська держава довіряє комусь вести переговори, заради Бога, нехай це буде Зеленський. Питання не в цьому», – сказав Путін під час спілкування з журналістами.

За його словами, питання полягає в тому, хто буде підписувати документи. Президент РФ знову почав розповідати, що Зеленський нібито нелегітимний, а «підпис повинен стояти легітимної влади».

Читайте також: В ISW пояснили, чому Кремль згадує «нелегітимність» Зеленського у розмовах про необхідність переговорів з Україною

Путін також заявив, що новий раунд перемовин представників України та РФ можливий після 22 червня.

Курт Волкер розповів, що дратує Трампа і коли Путін «буде шукати перемир’я»

Курт Волкер – американський дипломат, колишній постпред США в НАТО і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України (2017 – 2019 рр.). У кулуарах конференції з безпеки GLOBSEC, яка проходила в Празі в червні, він розповів телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки), про погляди Трампа на війну в Україні та оцінив перспективи літнього наступу Росії на українському фронті і можливість укладення перемир’я між Москвою і Києвом.

«Трамп уникає жорсткої риторики, особистої критики Путіна, критики Росії, а також досить часто звинувачує обидві сторони (російсько-української війни – ред.). Вважаю, роблячи це, він намагається створити простір, у якому можна втягнути Путіна в переговори й угоду. Трамп дійсно хоче закінчити війну і не думає, що можна зробити це через персональні випади або критику Путіна, – пояснює Волкер логіку дій Трампа щодо Путіна. – Але Путін читає це як щось абсолютно протилежне тому, на що розраховує Трамп. І каже: «Я можу продовжувати, тому що не несу за це жодного покарання».

«Думаю, що тепер Трамп усвідомив, що в України більше можливостей і більше рішучості, ніж він думав. А в Путіна – трохи менше. І в України більше винахідливості у веденні бойових дій», – також зауважує Волкер, розмірковуючи про війну РФ проти України.

– Ви добре знаєте президента Трампа. А з Путіним ви зустрічалися особисто?

– За часів Буша я брав участь у переговорах із ним.

– Наскільки добре його знають у Білому домі? Наприклад, днями Дональд Трамп висловився про байдуже ставлення Володимира Путіна до смерті дуже-дуже багатьох солдатів. І це прозвучало набагато стриманіше, ніж у той час, коли він тільки повернувся в Білий дім. Що думає Трамп? Чи розуміє він, ким є Володимир Путін і чим є ця війна?

– На жаль, ви ніколи не почуєте чітких формулювань від президента Трампа або членів його кабінету про те, що робить Росія. Путін висловлюється набагато чіткіше, ніж адміністрація США. Він каже, що намагається усунути «фашизм» або «нацизм», що він повинен «демілітаризувати» Україну. Що Україна «не є окремою суверенною державою» і що в неї «немає відмінної від російської національної ідентичності. Він є цілком зрозумілим. У нього імперське і геноцидне мислення.

Але ви не почуєте, щоб адміністрація США говорила про Путіна в таких виразах. Я думаю, що Марко Рубіо, державний секретар, усвідомлює це – але в приватному порядку.

– Але публічно Рубіо, наприклад, нещодавно привітав росіян із Днем Росії...

Далі читайте тут

Мінфін США продовжив на пів року виняток із режиму санкцій проти РФ для проєкту «Сахалін-2»

Міністерство фінансів США 18 червня продовжило термін дії пов’язаної з Росією генеральної ліцензії, яка дозволяє деякі операції з нафтогазовим проєктом «Сахалін-2».

Генеральна ліцензія дозволяє операції до 19 грудня 2025 року.

21 листопада 2024 року міністерство фінансів США запровадило санкції щодо «Газпромбанку», зробивши практично неможливими розрахунки за постачання російського газу іноземним покупцям. Згідно з новими обмежувальними заходами, операції за участю банку були дозволені до 20 грудня 2024 року.

В обґрунтуванні санкцій у Вашингтоні наголошували, що Росія використовує «Газпромбанк», щоб закуповувати військове спорядження для продовження війни проти України та перераховувати виплати російським військовим.

Тоді виняток для операцій США зробили для проєкту «Сахалін-2» – до 28 червня 2025 року.