ОГП: від початку вторгнення РФ зафіксували 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом
Офіс генерального прокурора від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну зафіксував 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомила начальниця управління щодо переслідування злочинів СНПК Офісу генерального прокурора Анна Сосонська в колонці на LB.ua.
За її словами, серед постраждалих – 231 жінка, 135 чоловіків і 19 неповнолітніх, а найбільша кількість таких злочинів зафіксована у Херсонській і Донецькій областях.
Станом на червень, за даними ОГП, розкрито 116 фактів СНПК, засуджено 12 осіб, ідентифіковано 84 російських військовослужбовців, ще по 55 слідство завершене і справи передані до суду.
«Ми розуміємо, що кількість заяв не відображає реальної картини. Люди не звертаються до правоохоронців із різних причин: хтось боїться розголосу і осуду з боку близьких чи сусідів. Хтось непокоїться, що окупанти можуть повернутися. Є люди, які просто хочуть все забути і навіть переїжджають, аби ніщо не нагадувало про пережите», – зазначила Сосонська.
«Повідомлення про факти сексуального насильства надходили від самого початку російської агресії у 2014 році. Але саме під час повномасштабного вторгнення це явище набуло системного характеру», – наголосила вона.
За рішенням ООН, 19 червня відзначають як Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК).
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Під час чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням президента України визволено з російської неволі групу захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Кількість звільнених під час сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Через що проходять українки в російському полоні та як планують за них боротися
Українських жінок, які незаконно перебувають у російському полоні, наразі нараховується приблизно дві тисячі. Про це повідомила керівниця ГО «Нумо, сестри», колишня полонена та правозахисниця Людмила Гусейнова під час акції на підтримку бранок, яку вона організувала 19 червня, у Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту.
«Понад 80 відсотків жінок і чоловіків у полоні потерпають від сексуального насильства і практично кожен зазнає тортур», – каже Людмила Гусейнова.
Через що проходять жінки у полоні та як повертати з нього цивільних?
Рада безпеки ООН проведе засідання через удари РФ по Україні
Рада безпеки ООН проведе 20 червня засідання у відповідь на останню хвилю нападів Росії на Україну, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Я дякую президентству Гаяни та іншим партнерам за підтримку прохання України. Ми очікуємо, що члени Ради безпеки ООН займуть принципову позицію щодо російських ударів, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Ми вимагаємо чітких сигналів про необхідність посилення тиску на агресора та посилення України, включно з додатковими можливостями протиповітряної оборони», – написав очільник зовнішньополітичного відомства в мережі Х.
Сибіга наголосив, що безпека Європи, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону безпосередньо пов’язана, оскільки режими в Москві, Тегерані та Пхеньяні працюють разом, щоб підірвати міжнародний мир і безпеку.
«Ми повинні залишатися єдиними та працювати разом, щоб протидіяти цим загрозам», – закликав український міністр.
Унаслідок комбінованого російського удару із застосуванням балістичних і крилатих ракет та ударних дронів 17 червня в Україні загинули 30 людей – двоє в Одесі, 28 у Києві. Через влучання ракети по дев’ятиповерхівці в Солом’янському районі столиці загинули 23 жителі одного з під’їздів, знищеного з першого по дев’ятий поверх.
У Міноборони РФ того ж дня заявили про масований удар «високоточним озброєнням» і дронами по нібито об’єктах військово-промислового комплексу України, зазначивши, що «мета ударів досягнута».
Союзники підтвердять зобов’язання надалі підтримувати Україну: остання версія проєкту декларації саміту НАТО
Країни НАТО зобов’яжуться на саміті в Гаазі щорічно інвестувати щонайменше п’ять відсотків від свого ВВП на оборонні потреби – про це йдеться в останній версії проєкту підсумкової декларації саміту Альянсу, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Дедлайн, який встановлюють собі союзники, щоб досягти цього порогу витрат, – 2032 рік. Крок цей потрібен «перед обличчям серйозних загроз в викликів безпеці, включаючи загрозу, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки», сказано в документі.
У декларації йдеться про те, що зобов’язання витрачати п’ять відсотків включатиме дві категорії витрат: основні оборонні потреби (3,5 відсотка) і супутні (1,5) – до останньої, зокрема, належить захист критичної інфраструктури, забезпечення цивільної готовності, зміцнення оборонпрому, інновації в цій галузі тощо.
У цьому ж абзаці про деталізацію оборонних витрат з’явилося речення, де згадана Україна.
«Союзники підтверджують своє зобов’язання надавати підтримку Україні та з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України і її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників», – сказано в проєкті комюніке.
Таким чином, суму, витрачену на допомогу Україні, зараховуватимуть до власних оборонних витрат у межах зобов’язань, взятих на себе на саміті в Гаазі.
Також країни НАТО підтверджують свою відданість зобов’язанням, взятим на себе згідно зі статтею 5-ю Вашингтонського договору, за якою напад на одного союзника іншими розцінюється як напад на всіх.
«Ми залишаємося непохитними у своїй рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс й охороняти нашу свободу й демократію», – сказано в декларації.
Союзники також зобов’яжуться працювати над «усуненням оборонних торговельних бар’єрів» і «використовувати наші партнерства для сприяння співробітництву в оборонно-промисловій галузі».
П’ятий і останній абзац декларації присвячений висловленню подяки Нідерландам за «щедру гостинність». Наступний саміт НАТО прийме Туреччина, а за рік, 2027-го, настане черга Албанії.
Проєкт комюніке ще в процесі редагування і може зазнати змін.
Напередодні дипломати, залучені до підготовки підсумкового комюніке цьогорічного саміту НАТО й не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, розповіли Радіо Свобода, що документ може суттєво відрізнятися від минулорічних, а Україну в декларації не планують згадувати, тим часом, як Росію знову назвуть довгостроковою загрозою.
Президент України Володимир Зеленський, за інформацією співрозмовників Радіо Свобода, візьме участь у робочій вечері лідерів 24 червня. Попередньо, на ній має бути присутнім і Дональд Трамп.
До сесії власне саміту президент України не долучатиметься, немає також у планах засідання Ради Україна-НАТО на рівні лідерів. Володимир Зеленський має виступити на заході, що проводиться на полях саміту, а саме – Форумі оборонних індустрій.
2 червня президент Зеленський повідомив, що Україну запросили на саміт НАТО, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті і в його комюніке – не повідомляли.
«Щупальці» в українській обороні: як армія РФ намагається пробитись до Дніпропетровщини
Російська армія намагається прорватися до Дніпропетровщини з півдня Донецької області, а на інших напрямках – зберігає високу активність. Після невдалих спроб захопити Покровськ «у лоб», а потім прорватися до адмінкордону Донеччини із західного флангу Покровського напрямку, агресор переорієнтувався і тепер атакує поблизу села Запоріжжя на Новопавлівському.
Велика кількість штурмів зберігається й у напрямку Костянтинівки – міста, яке аналітики та військові неодноразово називали пріоритетом літнього наступу РФ. На тлі цього на інших ділянках – зокрема, навколо Сіверська, Лиману та Куп’янська – російські війська теж продовжують тиснути і навіть мають просування, зокрема поблизу Білогорівки на Сіверському напрямку та Дворічної на Куп’янському.
Усі ці основні фронтові напрямки – від Новопавлівського до Куп’янського, а також частини Харківської області, зокрема Вовчанськ – зона відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали у спікера ОСУВ «Хортиця» майора Віктора Трегубова:
- Чи варто недооцінювати «другорядні» напрямки?
- Чому росіяни штурмують поля між селами і що насправді показують мапи боїв?
- Навіщо Росія активізувалась під Сіверськом?
Медик Замрій про залаштунки ТЦК, терміни служби і внутрішній «розкол»
Бойовий медик Роман Замрій з позивним «Йода» 7 червня повідомив, що нібито, попри наявність відстрочки, його примусово мобілізували співробітники Чернівецького ТЦК і утримували декілька днів у неналежних умовах, зокрема – відібрали телефони і обмежили доступ до туалету.
Після розголосу в Чернівецькому ТЦК заявили, що Роман не мав документів, які б підтверджували його право на відстрочку, тому «Йоду» відправили у військову частину для проходження служби за фахом.
Водночас Військова служба правопорядку, а також Офіс омбудсмана пообіцяли провести перевірку щодо неналежного утримання Замрія у стінах Чернівецького ТЦК.
Радіо Свобода розповідало історію мобілізації Романа Замрія:
Роман Замрій – досвідчений бойовий медик, який пройшов через найгарячіші ділянки фронту – від Херсону до Бахмуту і отримав нагороду від президента України.
У розмові з Радіо Свобода Роман Замрій розповів, що йому не відомі результати перевірки щодо його утримання в ТЦК і повідомив, що наразі він розглядає можливість демобілізації, оскільки має на це підстави, серед яких – утримання неповнолітніх дітей. «Йода» також розмірковує про наслідки примусової мобілізації, роботу ТЦК, чіткі терміни служби і внутрішній «розкол», що стався після досвіду примусової мобілізації.
Про це – у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У Києві попрощалися з Юрієм Феліпенком, актором і військовим, який загинув на фронті
У Києві 19 червня попрощалися з українським актором і військовослужбовцем Юрієм Феліпенком, який загинув на фронті.
Як повідомила кореспондентка Радіо Свобода, попрощатися з ним прийшли сотні людей.
Феліпенко загинув 15 червня 2025 року. Прощання відбулося у Театрі на Подолі, де Феліпенко працював з 2016 року.
Юрій доєднався до лав Збройних сил України у квітні 2024 року, служив у підрозділі БпАК «Ахіллес» 92-ї ОШБр.
До війни він зіграв чимало ролей у театрі, а також відомий глядачам за головною роллю у фільмі «Кольору пристрасті» й участю в серіалі «Обіцянка Богу».
СБУ: головного тюремника РФ заочно засудили до 10 років за створення катівень на Херсонщині
Служба безпеки України повідомляє, що за її матеріалами директора Федеральної служби виконання покарань Росії Аркадія Гостєва заочно засудили до 10 років позбавлення волі за створення мережі катівень на окупованому РФ лівобережжі Херсонщини.
«Саме за його наказом рашисти переобладнали захоплені в регіоні пенітенціарні установи під катівні, до яких ув’язнюють учасників руху опору. У застінках потерпілих піддають жорстоким тортурам, через які намагаються зламати спротив кремлівському режиму. Як встановило розслідування, посадовець особисто координував облаштування тюремних об’єктів на тимчасово окупованій частині регіону. Згодом він включив їх до загального реєстру в’язниць Росії й провів відповідне рішення через Міністерство юстиції РФ», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в СБУ, суд визнав Гостєва винним за статтею «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».
«Оскільки зловмисник перебуває на території країни-агресора, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в Службі безпеки.
У квітні журналісти-розслідувачі підтвердили систематичне застосування тортур у 29 місцях утримання: 18 із них – у Росії, 11 – на окупованих територіях. Загалом там може розміщуватися не менше ніж 18 тисяч людей.
Правозахисна організація Amnesty International у своїй доповіді «Оглушлива тиша» зазначала, що російська влада піддає українських військовополонених і цивільних заручників тортурам, тривалому утриманню без зв’язку з зовнішнім світом й іншим видам нелюдського поводження, що є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Водночас російська влада відмовляє міжнародним організаціям у доступі до них, що є частиною цілеспрямованої політики, спрямованої на те, щоб вивести військовополонених з-під захисту міжнародного права, вважають в Amnesty.
Прикарпатські кавуни. Як переселенці з Харківщини відновлюють овочевий бізнес після втрати господарства через війну
«Перед повномасштабним вторгненням ми мали майже тисячу гектарів землі, а потім усе забрали (через окупацію – ред.). Дуже боляче падати, ще й не зі своєї вини, коли вже високо піднявся», – каже Інна Федосієнко.
Її родина займається овочівництвом уже чверть століття – спершу на Харківщині, а тепер відновлює справу з нуля на Прикарпатті. Сюди вони переїхали після широкомасштабного вторгнення. Після деокупації Куп’янська вони перевезли вцілілу теніхіку і по клаптиках почали збирати ділянки. Нині у них – близько 60 гектарів землі. Тут вирощують овочі для борщового набору, кукурудзу, помідори, перець і навіть кавуни.
Як фермери відновлюють бізнес і налагоджують життя після втрати – Інна Федосієнко поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
МВС: встановлені імена російських військових, тіла яких РФ передала Україні в рамках репатріації
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що в Україні встановили імена російських військових, тіла яких РФ передала в рамках репатріації разом із тілами загиблих українців.
«Росія перетворює репатріацію тіл загиблих на інструмент маніпуляції і тиску. Ворог навмисно ускладнює нам ідентифікацію, породжує хаос, змішує тіла російських військових з тілами українців. Так, у нас є факти. У нас є встановлені імена цих непотрібних «родінє» солдатів й офіцерів», – написав Клименко у телеграмі, навівши дані одного з таких встановлених російських військових, при якому, за словами міністра, були паспорт громадянина РФ, військовий квиток, талон атестату військовослужбовця №1252, виписки з наказу командира в/ч №52 від 26.12.2023 року, жетон з написом: «ВС России МТ-146004».
Голова МВС наголосив, що Україна поверне тіла російських військових Москві.
Раніше Клименко повідомив, що Росія під час нещодавнього повернення загиблих передала Україні тіла російських військових, змішані з тілами українців.
16 червня відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер будуть проведені експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
Голова російської делегації на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Росії передали 78 тіл її загиблих військових. Раніше повідомлялося про передачу 27 тіл. Українська сторона кількість переданих Росії тіл не називала.
Російська сторона запевняє, що провела ідентифікацію переданих Україні тіл і впевнена, що тіла належать саме українським військовим.
У Генштабі повідомили про 88 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби загальна кількість бойових зіткнень становили 88, повідомив Генштаб ЗСУ станом на 16:00.
Найбільше зіткнень зафіксували на Покровському напрямку. «Від початку доби російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Новосергіївка та Горіхове. Сили оборони стримують натиск противника, бої тривають», – йдеться в повідомленні.
18 атак російські війська здійснили на Лиманському напрямку, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках від початку доби відбулося дев’ять боєзіткнень, додали в Генштабі.
Бойові дії також зафіксували на Південно-Слобожанському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямках. На Новопавлівському напрямку загарбники намагаються просунутись у районах населених пунктів Запоріжжя, Перебудова, Новосілка і Шевченко, три боєзіткнення тривають, кажуть у командуванні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Слідком РФ повідомив про вироки трьом українським військовим через участь у Курській операції
Суд у Росії виніс вироки трьом українським військовослужбовцям – Наталі Балаклицькій, Олександру Дуднику та Євгену Крайванову – у справі про «вчинення терактів» на території Курської області. Про це заявив Слідчий комітет РФ 19 червня, передає «Настоящее время».
Балаклицьку засудили до 15 років колонії загального режиму, Дудника – до 16 років позбавлення волі, Крайванова – до 14 років.
Балаклицька та Дудник, за твердженням слідства, служили у 116-й окремій бригаді територіальної оборони, Крайванов – у 17-й окремій танковій бригаді.
Слідчий комітет стверджує, що вони нібито перешкоджали евакуації цивільних у Суджанському та Коренівському районах Курської області, а також «також брали участь у блокуванні Суджі та села Ольгівка та їх утриманні під незаконним збройним контролем».
Українська сторона наразі не коментувала повідомлення про вироки полоненим військовим. Позиції засуджених щодо обвинувачень невідомі.
За даними російського видання «Медіазона», на початок березня 2025 року до другого Західного окружного військового суду надійшли справи проти 115 українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон у Курській області.
У Харкові на 12-ий день після удару РФ загасили пожежу на підприємстві, де загинули 6 людей – мер
У Харкові рятувальники остаточно загасили пожежу на цивільному підприємстві, що спалахнула внаслідок російського удару в ніч на 7 червня, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Роботи з її гасіння тривали 12 днів, на місці пожежі працювали ДСНС, була залучена комунальна техніка. Після удару кілька днів тривала пошукова операція, з під-уламків було піднято шість тіл загиблих цивільних людей», – написав Терехов у телеграмі 19 червня.
Російські військові в ніч проти 7 червня атакували Харків дронами, авіабомбами і ракетами. Атака тривала понад годину, лунало кілька десятків вибухів. «Харків переживає найпотужнішу атаку за весь час повномасштабної війни», – заявив тоді міський голова Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
САП: експосадовець Міноборони за угодою зі слідством перекаже 750 тисяч грн на потреби війська
Вищий антикорупційний суд напередодні затвердив угоду про визнання провини між прокурором і колишнім посадовцем однієї зі структур Міністерства оборони – про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 19 червня.
Експрацівника Міноборони обвинувачували в заволодінні шахрайським способом службовою квартирою вартістю 3,8 мільйона гривень.
За умовами затвердженої судом угоди, фігуранта визнали винним у привласненні майна, вчиненому військовим посадовцем, та неподанні декларації. Йому призначили сукупно п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на один рік.
Суд звільнив фігуранта від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік.
«Також згідно з угодою незаконно набута квартира має бути повернута у власність держави. Крім того, особа має перерахувати 750 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України», – йдеться в повідомленні.
Вищий антикорупційний суд 21 березня затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та подружжям екснродної депутатки Ірини Кормишкіної та її чоловіка, ексдепутата облради Юрія Кормишкіна, у справі про незаконне збагачення. Зокрема, Кормишкіна зобов’язалася перерахувати 20 мільйонів гривень до держбюджету, а обидва обвинувачені мають переказати ще 2 мільйони гривень на потреби ЗСУ.
Якщо США ударять по Ірану: які ризики для України?
США готуються завдати удару по Ірану найближчим часом – про це вранці 19 червня повідомило американське агентство Bloomberg із посиланням на джерела. За даними агентства, атака може відбутися вже цими вихідними.
Головним прихильником військових дій проти Тегерана, за даними журналістів, виступає сенатор Ліндсі Грем, з яким президент США Дональд Трамп нібито регулярно зідзвонюється з цього питання.
США вже кілька днів стягують авіаносці, військові літаки і літаки-заправники в Європу і на Близький Схід. Трамп не підтвердив і не спростував наміру атакувати Іран.
Однак, за даними американських ЗМІ, він хоче домогтися припинення іранської ядерної програми: розглядалася навіть можливість завдання удару тактичною ядерною зброєю по підземному заводу Фордо.
Іран у відповідь, за даними NYT, може атакувати американські військові бази на Близькому Сході.
Лідер Росії Володимир Путін заявив увечері 18 червня, що виступає за мирні переговори між Іраном та Ізраїлем – під час яких буде враховано інтереси обох сторін.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Обмін полоненими: з Росії повернули групу важкохворих військових
В ході чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
В ході сьогоднішнього обміну вдалося звільнити полонених із категорії «тяжкохворі і поранені», згідно з домовленостями у Стамбулі.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України визволено з російської неволі групу Захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських Сил, Десантно-штурмових військ, Сил Територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Обмін прокоментував також президент Володимир Зеленський:
«Працюємо над поверненням наших людей. Дякую всім, хто допомагає робити ці обміни можливими. Наша мета – звільнити кожного й кожну».
Кількість звыльнених у ході сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Раніше про обмін повідомляло Міністерство оборони Росії.
2 червня делегації України і РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
7 червня помічник президента Росії Володимир Мединський, який очолював російську делегацію на зустрічі у Стамбулі, заявив, що українська сторона «несподівано перенесла на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими».
У відповідь Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України тоді заявив, що дата репатріації тіл загиблих українських військових не була узгоджена. Центр звинуватив російську сторону в маніпуляціях і закликав «припинити брудні ігри».
Підслуховують у магазинах і лікарнях. Як в окупованому Росією Криму знаходять і переслідують незадоволених
Як колись у СРСР, в окупованому Росією Криму насаджена система підслуховування, стеження, доносів і переслідування людей, які не згодні з політикою Кремля і засуджують повномасштабну війну проти України.
Але протестні голоси лунають усюди: у магазинах, у транспорті, лікарнях. А антивоєнні настрої помітні у соцмережах, у малюнках на вулицях, татуювання і елементах одягу.
Це спростовує заяви підконтрольної Москві влади півострова про «загальну підтримку в Криму Путіна і його політики».
Факти зібрав і опитав оглядачів проєкт Крим.Реалії.
Культурна спільнота закликає уряд переобрати Кременя на посаду мовного омбудсмана
Понад 30 українських культурних та громадських діячів 19 червня опублікували звернення на підтримку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.
Автори листа посилаються на рішення Конституційного суду від 2021 року, за яким загроза українській мові «рівносильна загрозі національній безпеці України».
За зверненням, Росія «активізувала наступ не лише на полі бою, а й в інформаційній та гуманітарній сферах»:
«Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним з важливих складників екзистенційної війни за незалежність України».
Відтак підписанти висловлюють занепокоєння діями, які розцінюють як спроби дестабілізувати роботу мовного омбудсмана. За їхнім твердженням, посадовці, які на виконання закону пропонують своїх кандидатів – міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини – внесли до Кабміну людей, щодо яких «у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності і обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом».
Відтак процедура призначення мовного омбудсмана зайшла у глухий кут, адже подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду через рівень відповідальності та обсяг завдань, йдеться в зверненні.
Автори листа просять урядовців «з усією відповідальністю» поставитися до призначення уповноваженого із захисту державної мови:
«Закликаємо Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, Міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією».
Серед 31 підписанта листа: письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Тарас Кремінь прокоментував цю заяву: « Дякую за відкрите звернення визначним діячам мистецтва, культури і спорту. Служу народу України!»
Кабінет міністрів обрав Тараса Кременя уповноваженим із захисту української мови у 2020 році.
«Що не померзло, те посохло». Втрата врожаю на понад мільярд гривень. Фермери Херсонщини просять про допомогу
Фермери Херсонської області втратили врожай на понад 55 тисячах гектарів землі, повідомила Всеукраїнська аграрна рада. Загалом цьогоріч на підконтрольній Україні частині області планували засіяти 250 тисяч гектарів землі. Тобто не буде врожаю приблизно на пʼятій частині посівних площ. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» докладніше дізнавався про те:
- Чому фермери зазнали збитків та чи вплинула на це війна?
- Які посіви пошкоджені найбільше?
- Чи зможе держава сплатити компенсації фермерам?
- Та як зміна клімату повʼязана з руйнацією Каховської ГЕС?